Під час заходу обговорювалися питання правового захисту, соціальних гарантій, психологічної підтримки та міжнародного досвіду допомоги родинам полеглих Героїв.
Особливу увагу учасників привернуло дослідження старобільчанки Дарії Гуртової, дружини загиблого Захисника Артема Гуртового. Вона говорила про явище подвійної втрати, яке добре знайоме багатьом родинам із тимчасово окупованих територій. Це біль втрати найдорожчої людини, що поєднується з втратою дому, звичного середовища, громади, друзів та відчуття приналежності до рідного місця.
- Для багатьох із нас рідний дім продовжує існувати. Наші міста залишаються на карті. Наші вулиці нікуди не зникли. Але водночас ми не можемо до них повернутися. І ця невизначеність стає окремим джерелом болю, - говорить Дарія. - Таким чином, для родин загиблих Захисників і Захисниць України остаточна втрата близької людини поєднується з неоднозначною втратою дому та звичного життєвого простору. Результатом подвійної втрати стає комплекс психологічних і соціальних викликів, з якими ми стикаємось у своєму житті і на які треба шукати відповіді. Особливої уваги потребують діти загиблих Захисників і Захисниць України. Вони одночасно переживають втрату одного з батьків та зміну звичного середовища життя, що створює додаткові виклики для їхнього психологічного благополуччя та соціалізації. Часто шлях відновлення – це не лише шлях проживання втрати близької людини. Це також шлях пошуку нового дому, нового відчуття безпеки та нової спільноти, здатної підтримати в найважчі моменти життя.
Саме тому, говорячи про підтримку таких родин, ми маємо бачити не два окремі статуси – внутрішньо переміщеної особи та члена сім’ї загиблого захисника України. Ми маємо бачити людей, які переживають особливий досвід подвійної втрати та потребують комплексної підтримки на шляху до відновлення.
Для багатьох родин нашої громади ця тема є не теорією і не предметом наукових дискусій. Це їхнє життя. Адже дуже важко знайти відповіді на запитання, коли одночасно доводиться вчитися жити без близької людини та без рідного дому.
Саме тому такі заходи мають велике значення. Вони допомагають не лише говорити про проблеми, а й шукати реальні шляхи підтримки. Важливо, щоб родини загиблих Захисників і Захисниць не залишалися наодинці зі своїм болем, а відчували підтримку держави, громад, фахівців і людей поруч.
Не менш важливою є можливість об'єднуватися зі спільнотами людей, які мають схожий досвід. Спільна пам’ять про Героїв, взаємна підтримка, участь у громадських ініціативах та житті своїх, релокованих громад допомагають долати відчуття ізоляції, знаходити сили рухатися вперед і зберігати зв’язок із рідним краєм.
Сьогодні ми все більше розуміємо: родини загиблих Захисників і Захисниць з тимчасово окупованих територій потребують особливої уваги та комплексної підтримки. За кожним статусом стоять люди, які переживають складний досвід подвійної втрати і заслуговують на повагу, розуміння та турботу. Розуміти це і говорити про це - ще один крок до того, щоб голоси родин загиблих були почуті, а їхні потреби враховані у майбутніх рішеннях і програмах підтримки.
Учасники конференції отримали сертифікати про участь. Матеріали заходу будуть опубліковані в електронному збірнику на офіційному сайті Івано-Франківський Національний Технічний Університет Нафти І Газу.
